Що це за хвороба та чим вона небезпечна?

Назва цього неприємного і досить поширеного серед чоловіків захворювання походить від поєднання двох слів: латинського слова varix, що означає «розширення вени» і грецького слова kele — «вибухання», «набряк». Отже, варикоцеле — це варикозне розширення вен яєчка і сім'яного канатика, які розташовані в мошонці.

Одна з причин розвитку захворювання — вроджена слабкість судинної стінки, інша — підвищений тиск у венах лівої нирки. В останньому випадку яїчкова вена (у неї при виході з пахового каналу зливаються вени, що відходять від яєчка) може перегинатися або пережиматися іншими кровоносними судинами, що ускладнює в ній кровообіг і, як наслідок, призводить до її розширення.

Зазвичай це захворювання починається у підлітків в період статевого дозрівання — у 13-15 років. Страждають їм, згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, 15-17% чоловіків. У більшості пацієнтів діагностується лівосторонній варикоцеле, що пояснюється анатомічними особливостями. Правостороннє варикозне розширення вен яєчка і сім'яного канатика спостерігається приблизно у 3-8% хворих, і дуже рідко ця недуга буває двосторонньою. Небезпечно це захворювання тим, що воно негативно впливає на репродуктивну функцію людини. Так, за статистикою, серед причин чоловічого безпліддя на частку варикоцеле припадає більше 40%.

Причини виникнення варикоцеле?

Щоб уявити, як розвивається патологічний процес, слід пояснити, що кров по венах мошонки тече від яєчка і навколишніх тканин знизу вгору, до серця. У здорової людини зворотньому току крові перешкоджає спеціальний клапанний апарат венозної стінки. Але, якщо відбувається розширення вен, ці клапани перестають нормально функціонувати або зовсім не працюють. В цьому випадку кров починає здійснювати так звані маятникоподібні рухи. В результаті різко сповільнюється кровотік, що тягне за собою порушення кровопостачання яєчка. При цьому температура, яка в нормі нижче температури тіла, підвищується (дорівнює температурі тіла), що призводить до розладу функції яєчка.

 

Як проявляється захворювання?

У багатьох підлітків розширення вен яєчка часто протікає безсимптомно і виявляється лише при профілактичних оглядах або проходження-військово-приписної комісії. Втім, буває, що варикоцеле, особливо в зрілому віці, супроводжується болями, почуттям дискомфорту і тяжкості в мошонці. У деяких хворих може виникнути запалення або розрив варикозної вени з крововиливом в мошонку. По мірі прогресування недуги уражене яєчко зменшується в розмірі, і порушується сперматогенез (процес розвитку чоловічих статевих клітин — сперматозоїдів), що тягне за собою розвиток раннього чоловічого клімаксу і безпліддя.

Діагностика захворювання

Діагностика захворювання зазвичай не представляє труднощів для лікаря-уролога. Зокрема, у деяких пацієнтів варикоцеле виявляється вже при зовнішньому огляді. Крім того, обов'язково проводиться ультразвукове дослідження мошонки, а також ряд інших спеціальних досліджень. У клінічній практиці розрізняють 4 ступені захворювання. При нульовому ознаки варикоцеле шляхом пальпації не визначаються. Хвороба виявляється тільки при ультразвуковому дослідженні (УЗД). 1-а і 2-а ступінь захворювання діагностуються шляхом пальпації і підтверджуються при проведенні УЗД. А при 3-ому ступені -  розширення вен сім'яного канатика видно неозброєним оком.

Лікування варикоцеле

Що стосується тактики лікування, то лікар вибирає її в залежності від ступеня захворювання. Наприклад, при початкових стадіях недуги (нульова і 1-а ступінь варикоцеле) перевага віддається консервативному лікуванню. У чому воно полягає?Пацієнту даються рекомендації, спрямовані на усунення застою в органах малого тазу. Так, йому необхідно обмежити або зовсім виключити важкі фізичні навантаження, дотримуватися дієти (з метою нормалізації стільця), а також режим праці і відпочинку.

Якщо у хворого 2-а або 3-я ступінь захворювання, то, як правило, не обійтися без операції. Показаннями для неї служать больовий синдром, зменшення розмірів яєчка і порушення вироблення сперматозоїдів. Серед операційних методик самою сучасною вважається так звана субингвинальна мікрохірургічна варикоцелектомія. Вона ефективна, малотравматична (довжина розрізу не перевищує 2-3 см), нетривала (триває близько 40 хвилин) і дозволяє значно знизити кількість ускладнень.