Почати розмову з людиною, яка без малого два десятиліття перебуває в епіцентрі взаємодії останніх досягнень медичної науки з повсякденною практикою, природно, хочеться з питання:

— Як сталося, що суто некомерційний дискурс став центральним об'єктом конгресу, який за визначенням є майданчиком для демонстрації досягнень фарммединдустрии?І на що саме буде зроблено акцент у висвітленні цієї багатогранної і непростої теми?

— Питання етики в медицині не піднімалися у нас більше двадцяти років.В останній раз їх ставили такі видатні вчені, як Н.Н.Блохін і Б. В. Петровський.З тих пір багато чого змінилося, і тепер найважливішу етичну проблему в медицині можна позначити так: пацієнт не повинен розглядатися в якості джерела та засоби отримання прибутку.Центральний доповідь зробить відомий анестезіолог, професор А. П. Зільбер, автор книги «Етюди медичного права та етики».Багато років роботи з пацієнтами, що знаходяться на межі життя і смерті, привели цього авторитетного вченого до необхідності глибоко осмислити і сформулювати для нинішнього покоління лікарів вічні цінності, сповідувані медициною з часів клятви Гіппократа.

— Ви сказали, що пацієнт не повинен розглядатися як джерело прибутку.Це зрозуміло.А що щодо пацієнта як об'єкта дослідження?Наскільки сьогодні захищені права наших громадян при проведенні випробувань нових ліків, написанні дисертацій на «людському матеріалі»?

— Що стосується проведення міжнародних мультицентрових клінічних досліджень лікарських препаратів західного виробництва, то вони проходять дуже сувору процедуру дозволу у себе на батьківщині, де питання етики давно і міцно займають провідне місце.Так що якщо і бувають порушення в цій сфері, то вони пов'язані з недостатньою підготовленістю наших клінічних баз та окремих фахівців, що беруться за проведення «апробацій» без дозволу комітету з етики або з іншими порушеннями ретельно прописаної в галузевому стандарті процедури проведення клінічних досліджень.

— Як сьогодні йдуть справи із захистом пацієнта від несанкціонованого використання в лікарській практиці парамедицини і парафармацевтики?Стануть вони легітимними?

— Саме захист інтересів пацієнта стала причиною, з якої довго тривала в міжнародних медичних колах дискусія привела до висновку про необхідність інтеграції альтернативних засобів і методів оздоровлення з конвенціональної медициною.Зрозуміло, мова йде не про загальну амністію, але про ретельному розгляді кожного конкретного засобу і методу.Хорошим прикладом самоорганізації фахівців в галузі альтернативної медицини може служити діяльність німецького гомеопатичного союзу.В якості прикладу держрегулювання використання засобів рослинного походження можна навести створення ботанічної фармакопеї США.

— При нинішніх темпах розвитку медицини, напевно, потрібно і якісно інша інформаційно-освітня робота з самими лікарями?

— Кожен конгрес приносить в практичну медицину істотний обсяг оновлень, багато з яких можуть врятувати тисячі життів.А потреба в систематичному оновленні професійних знань у лікарів, особливо в регіонах, велика і по більшій частині залишається незадоволеною.Більшість освітніх програм для лікарів реалізується переважно в Москві.Можна поставити питання і про якість цих програм, а також про рівень підготовленості викладачів та якості самого освітнього процесу.Питання про децентралізацію підвищення кваліфікації фахівців охорони здоров'я стоїть дуже гостро.

— Може бути, щось, навпаки, вимагає захисту від радикальних змін?

— В першу чергу те, що давно прижилося і показало свою успішність.Так, на мій погляд, саме терапевтична служба повинна залишатися провідною в області первинної допомоги населенню.Вона повинна стати базисом для побудови соціально орієнтованої, справедливої та ефективної системи охорони здоров'я.А це означає: висококваліфікованою, доступною широким верствам населення, спрямованої на профілактику та ранню діагностику захворювань.Упор на терапевтичну службу дозволить державі скоротити витрати на дуже витратну спеціалізовану медичну допомогу, зберегти для народного господарства країни працездатне населення, тобто є повністю економічно виправданим.

— Який напрямок в медицині зараз розвивається найбільш відчутно?

— Насамперед, це удосконалення імідж-діагностики, що дозволяє з високою точністю і, що важливо, — неінвазивними методами виявляти структурні і функціональні порушення в органах і тканинах людини і контролювати процес лікування, його ефективність.

— Так, розвиток діагностичної апаратури вражає своїми фантастичними можливостями, а що з ліками?Коли очікується, наприклад, революція в лікуванні головних ворогів роду людського — серцево-судинних захворювань?

— Минулий рік я б визначив як період удосконалення тактики застосування вже наявних коштів та аналізу наявних клінічних рекомендацій.У кардіології це нові аспекти застосування деяких статинів при атеросклерозі, поліненасичених жирних кислот, моноклональних антитіл у лікуванні застійної серцевої недостатності та кардіоміопатії, а також таких методів, як радіочастотна абляція при аритмії і иммуносорбция при гіперліпідемії.Останній метод завдяки працям російського вченого, професора Р. А. Коновалова став широко застосовуватися в західних країнах.

— А що з іншими захворюваннями?

— В гастроентерології великим досягненням стало впровадження ранньої діагностики і методів лікування гострого жирового переродження печінки в третьому триместрі вагітності, що призвело до значного зниження смертельних результатів при даній патології.Так само перспективним представляється використання вазопресину при шлунково-кишкових кровотечах, моноклональних антитіл при хворобі Крона, гепатоцеллюлярному раку печінки.

У перспективі великі очікування пов'язані з нанотехнологіями.

— Хоча б один приклад нанотехнологій, який вже працює в медицині...

— Розроблений препарат з радіоактивним фосфором на базі наночастинок.Він практично не опромінює здорові тканини пацієнта, тому що проникає безпосередньо в пухлину, опромінює і руйнує тільки патологічні клітини.

Замість p.s. Невже це нарешті відбувається?І XVI Міжнародний конгрес «Людина і ліки» стане точкою розвороту до верховенства бездоганною етики у відносинах лікаря і пацієнта, в умах медичних чиновників, які ухвалюють життєво важливі рішення, у серцях тисяч дільничних терапевтів?

Аргумент професора А. А. Хадарцева

Вважаю надзвичайно актуальною, близькою і зрозумілою позицію Олександра Григоровича, який є не лише ініціатором, а й натхненником майбутнього XVI Конгресу «Людина і ліки», втім, як і всіх попередніх.Накопичені етичні проблеми найбільш яскраво висвітилися у нинішню епоху високих технологій, характеризується також і комерціалізацією медицини, чужої ментальності російського лікаря.Системний аналіз і синтез досягнень медичної науки дозволяють сподіватися на перспективність інтегральної медицини, виважено підходить до обрання результативних способів діагностики, лікування і профілактики.А формування майбутнього лікаря бачиться децентралізації і високому рівні професійної перепідготовки лікаря-терапевта, що актуалізується на регулярних конгресах «Людина і ліки».
Медичний інститут Тульського державного університету в цьому році вперше бере участь у виставковій програмі конгресу.Монографія «Обрані технології діагностики», журнал «Вісник нових медичних технологій», інші експонати, які наочно демонструють готовність нашого вузу до активної участі в системі безперервної освіти лікарів, у мультицентрових клінічних випробуваннях, до проведення фундаментальних і практичних досліджень у відповідності з сучасними стандартами в галузі освіти, науки та охорони здоров'я.